Polonsky News, Мой ответ россиянам

https://www.lingq.com/ru/%D0%B8%D0%B7%D1%83%D1%87%D0%B0%D0%B9-%D1%80%D1%83%D1%81%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9-%D0%BE%D0%BD%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BD/courses/1346175/moi-otvet-rossiianam-22325016/



Слава Украине!

Привет всем от Полонского.

Вы знаете, я получил несколько, так сказать, не знаю, замечаний что ли от граждан России, потому что я, как они мне пишут, немного, но вот пару человек есть, да, что они мне пишут, что я вот слишком ненавижу Россию, и надо различать россиян одних от россиян других, и есть хорошие люди, ну в таком разрезе, что нельзя относиться ко всем одинаково.

Вы знаете, я ко всем одинаково...

Давайте различим россиян и Россию.

Если я говорю о гражданах этой несчастной страны...

Точнее, нет, неправильно я говорю.

Если я говорю о несчастных гражданах этой страны, вот как раз их я различаю.

Очень сильно отличаю, потому что есть 80 процентов или сколько там вот этих избирателей Путина и есть оставшиеся нормальные люди, которым просто не повезло родиться на данной территории. Да?

Вот тут — абсолютно очевидная вещь.

Да, их надо различать.

В то же самое время, вот говорят, [что] Вы относитесь к гражданам России предвзято, а это всё — Путин.

Ну, извините, Путин расстреливал женщин и детей в Буче?

Мою однокурсницу расстреляли там, она ехала с мужем, с двумя детьми.

Значит, их расстреляли.

Просто так.

У них оружия, понятное дело, не было, у них были дети.

У нас — целое кладбище автомобилей гражданских, которых расстреляли люди, которые не были Путиным.

Не было на блокпостах рашистских Путиных, не было.

Однофамилец может какой-то появился там, не знаю, но это россияне делали.

Россияне, мы сами прекрасно видели, провожали свою армию с платочками, с цветочками, кидали им вслед, значит, цветочки, наверное, даже плакали, слезу пускали, когда российско-фашистские войска входили в Украину, кричали ура, чепчики бросали.

Это мы делали?

Это вы делали.

Поэтому, ну, отношение...

Смотрите, моё отношение, какие отношения...

О, вот сейчас у нас, кстати, вот это, по-моему, тревога пошла очередная.

Слышите звук такой?

Вот это тревога, если слышно сейчас.

Да, похоже на то.

Не знаю, тревога или нет, но похоже очень на тревогу.

Значит, смотрите, поэтому отношения граждан Украины, ну большинства, скажем так, 95 процентов, к гражданам Российской федерации можно, ну, сравнить с отношением советских граждан к гражданам Третьего рейха.

Вот так вот. Да?

Ведь, смотрите, поймите правильно: не все немцы были фашистами.

Немцы были [и] антифашисты.

Было немецкое антифашистское подполье.

Многих там поймали, расстреляли.

Они стали жертвами Гестапо.

Они были героями.

Что там выдумывать?

Эти люди были героями, они были антифашистами.

Но общее отношения граждан СССР, либо же Франции, либо же Бельгии, да, либо, я не знаю, Польши к гражданам Германии во время Второй мировой войны было, вы сами знаете каким.

Правильно?

Причем везде — одинаково.

Вот и в Украине.

Вот на сегодняшний день на нас напала фашистская Россия. Да?

Ну вот такое отношение, как было к гражданам фашистской Германии.

Извините, нет [времени]...

Вы понимаете какая штука: нет ни времени, ни желания делить на хороших и плохих.

А я прекрасно понимаю, что где-то там есть 20 процентов нормальных.

Наверное.

Ну, плюс-минус.

Наверное.

Но нет времени делить.

Поэтому уж, увы и ах, обращаюсь к большинству.

Вот.

А теперь, что касается самой страны Россия...

Ну, я ей желаю всего плохого однозначно.

Это страна, которая за сто лет уже третий раз воюет с моей страной. Да?

Давайте скажем:

Она первый раз напала на Украину во время... после октябрьского переворота.

Там была длительная война и [она] захватила Украину.

Второй раз она воевала с нашими... ваши бандиты, ваши террористы российские, воевали с нашими героями УПА с 44-го по 61-й год, 16 лет. Вот.

Наши герои воевали с вашими бандитами и террористами 16 лет, не надеясь на победу, потому что [их] никто [в мире] не поддерживал. Вот.

И сейчас вы на нас напали третий раз, я имею в виду большую войну.

То, с каких лопухов я к вашей стране должен относиться, или любой другой украинец, должен относиться хорошо, или хотя бы с пониманием к вашей стране.

Нет, никакого понимания нет.

Для меня будет самый большой праздник в мире, когда ваша страна развалится.

Я честно и откровенно говорю.

Я желаю вашей стране, чтобы... Вот, каждый год я ей желаю одного, чтобы вот этот год был для России последним.

Как для государства. Да?

Ну, как-то так. По-другому...

Ну, вы спросите другого украинца, может, будет другое мнение, [a] я боюсь, [что] будет ещё более радикальное мнение.

Вот, собственно, и всё. Будьте здоровы.

Фронт за линией фронта - Polonsky News

красиво прихлопнули, хорошо упал

https://youtu.be/HqXBgaNwPu4?si=Ennn7OWE8jbjk1vD

Watch on YouTube

туареги

https://x.com/oleshkomyroslav/status/1894685312942563474


Myroslav Oleshko
@ oleshkomyroslav

🇺🇸Репост Ілона Маска:
«Міністерство закордонних справ Малі припускає, що частина коштів USAID пішла на фінансування ТЕРОРИЗМУ, і вони вітають розслідування США.
Наші податкові долари буквально фінансували тероризм.»


Myroslav Oleshko
@ oleshkomyroslav

Туарезькі повстанці (особливо Національний рух за визволення Азаваду (MNLA)) зазвичай не класифікуються як терористи на міжнародному рівні. Вони позиціонують себе як національно-визвольний рух, який бореться за автономію або незалежність Азаваду. Вони ведуть війну проти уряду Малі, але переважно не використовують методи, які типово асоціюються з тероризмом (атаки на мирне населення, теракти).

Однак ісламістські угруповання, що діяли в союзі з частиною туарегів у 2012 році, наприклад, Ансар Дін, Аль-Каїда в Ісламському Магрибі (AQIM) або Ісламська держава в Сахарі, визнані терористичними організаціями міжнародною спільнотою. Вони використовували насильство проти мирного населення, влаштовували публічні страти та терористичні атаки.

Через співпрацю частини туарезьких повстанців з цими угрупованнями в минулому їх іноді звинувачують у тероризмі, особливо з боку малийського уряду. Проте сам MNLA та інші автономістські групи заперечують зв’язки з терористами та заявляють, що вони борються лише проти центральної влади.

Отже:
• MNLA та автономістські групи ≠ терористи, але їх іноді звинувачують у насильстві.
• Ісламістські групи, що діяли в Малі = терористи, визнані міжнародною спільнотою.
• Малийська армія і уряд також звинувачуються в злочинах, включаючи репресії проти туарегів.

Це складний конфлікт, у якому обидві сторони звинувачують одна одну в насильстві, а міжнародна спільнота по-різному оцінює їхні дії.

Повстанці туарегів у Малі — це озброєні групи, що представляють народ туарегів, які ведуть боротьбу за автономію або незалежність північного регіону країни, відомого як Азавад. Туареги — це берберський кочовий народ, що проживає в пустельних районах Сахари, переважно в Малі, Нігері, Алжирі, Лівії та Буркіна-Фасо.

Історія та причини повстань

Туареги історично мали напружені відносини з урядами постколоніальних держав, оскільки їхні традиційні кочові структури та спосіб життя були порушені сучасними національними кордонами та політичною маргіналізацією.

Після здобуття незалежності Малі в 1960 році туареги неодноразово повставали проти центральної влади, яка, на їхню думку, ігнорувала їхні інтереси.

ОСНОВНІ ПОВСТАННЯ:
1. 1963-1964 роки – Перше повстання туарегів у Малі проти централізації влади. Було жорстоко придушене урядом.
2. 1990-1996 роки – Друге повстання, викликане економічною кризою та відсутністю політичного представництва. Завершилося мирною угодою.
3. 2006-2009 роки – Нова хвиля повстань через невиконання урядом попередніх угод.
4. 2012 рік – Наймасштабніше повстання, що призвело до короткочасного проголошення незалежності Азаваду.

Повстання 2012 року та Альянс з ісламістами

У 2012 році Національний рух за визволення Азаваду (MNLA) розпочав нове повстання, використовуючи зброю, що потрапила до регіону після громадянської війни в Лівії. MNLA спочатку діяв разом з ісламістськими угрупованнями (Ансар Дін, Аль-Каїда в Ісламському Магрибі), але пізніше між ними почалися конфлікти через розбіжності у цілях: туареги боролися за національну незалежність, тоді як ісламісти прагнули встановити шаріат.

Військове втручання Франції та міжнародні наслідки

У відповідь на захоплення ісламістами північних міст Франція в 2013 році розпочала операцію “Сервал”, яка допомогла малийському уряду повернути контроль над територією. Частина туарегських угруповань пішла на переговори з владою, інші продовжують боротьбу або інтегрувалися в ісламістські угруповання.

Сучасна ситуація

Сьогодні в Малі тривають конфлікти між урядом, туарезькими групами та ісламістами. У 2015 році була підписана Алжирська мирна угода, але її виконання просувається повільно. Після військових переворотів у Малі (2020, 2021) ситуація залишається нестабільною, а присутність російської ПВК “Вагнер” вплинула на баланс сил у регіоні.

Туареги залишаються ключовим гравцем у боротьбі за контроль над північним Малі, а їхні вимоги автономії досі не задоволені.

Трамп розбомбив Іран. США вступають у війну на Близькому Сході

https://www.youtube.com/live/dZGa-bxoXXI?si=G3_5H4AOLHNKVBtu

Watch on YouTube

Смажена риба з хрусткою скоринкою: покроковий рецепт

https://agronaut.com.ua/practice/16868/



Смажена риба – одна з найпопулярніших страв у світовій кухні, яка поєднує в собі неймовірний смак, користь та відносну простоту приготування. Правильно приготована смажена риба має золотаву хрустку скоринку та соковиту м’яку м’якоть, що тане в роті.

Ілюстративне фото з мережі.

Перший крок до досконалої страви – правильний вибір риби. Досвідчені кухарі рекомендують звертати увагу на кілька ключових факторів.

Для смаження найкраще підходить риба з білим щільним м’ясом – дорадо, судак, окунь, минтай або короп. Така риба не розвалюється під час приготування і зберігає соковитість.

При виборі свіжої риби важливо звернути увагу на зябра (вони мають бути яскраво-червоними), очі (випуклі та прозорі) та запах (свіжа риба пахне морем, а не “рибою”).

Для ідеального смаження підходять філе або стейки товщиною 1,5-2 см. Якщо риба надто тонка, вона може пересушитись, якщо занадто товста – не просмажиться всередині.
Інгредієнти:

філе білої риби (судак, дорадо, окунь, минтай) – 4 шматки по 150-200 г
борошно пшеничне – 100 г
яйце куряче – 1 шт
сіль морська – 1 ч.л.
чорний свіжомелений перець – 1/2 ч.л.
лимон – 1 шт
часник – 2 зубчики
свіжий розмарин або тим’ян – 2-3 гілочки
олія оливкова або соняшникова – 4 ст.л.
вершкове масло – 30 г
паприка – 1/2 ч.л. (за бажанням)

Майстер-клас досконалого смаження

Нанесення правильного маринаду – важливий етап приготування. Риба має бути приправлена за 15-20 хвилин до смаження, щоб спеції встигли проникнути в м’ясо, але не витягнули забагато вологи.

Ретельно висушіть рибу паперовим рушником – це найважливіший секрет хрусткої скоринки. Вологе філе на розігрітій сковороді буде скоріше тушитися, ніж смажитися.

Для створення ідеальної текстури варто використовувати метод подвійного панірування: спочатку обваляйте підсолене та поперчене філе в борошні, потім занурте в збите яйце і знову в борошно. Таким чином утвориться ідеальна основа для золотавої скоринки.

Сковорода має бути добре розігріта до моменту, коли ви покладете туди рибу. Олію краще змішати з невеликою кількістю вершкового масла для більш насиченого смаку. Випробуйте готовність сковороди, капнувши краплю води – вона має миттєво шипіти і випаровуватися.

Кладіть рибу на сковороду шкірою донизу і не чіпайте її перші 3-4 хвилини. Це дозволить сформуватися ідеальній хрусткій скоринці.

Після того, як одна сторона набула золотавого кольору, обережно переверніть філе і додайте розчавлений часник та гілочки свіжих трав. Зменште вогонь до середнього і смажте ще 2-3 хвилини, поливаючи рибу ароматизованою олією зі сковороди.

Готовність риби можна визначити візуально – вона стає непрозорою і легко розділяється на шари за допомогою виделки.

Подавайте смажену рибу одразу після приготування, скропивши соком свіжого лимона. Ідеальними гарнірами стануть відварена картопля, рис або свіжі овочі.

Експериментуйте з приправами та соусами, щоб щоразу відкривати нові грані смаку цієї чудової страви!

Из-за обстрелов Израиля наблюдатели ООН не могут приехать и зафиксировать, есть обстрелы или нет

https://olindom.dreamwidth.org/1727469.html


Тель-Авивская мэрия открыла общественные бомбоубежища. Первый час — 40 шекелей, второй - 20 шекелей. Выгодней всего брать целый день - 60 шекелей.

Из-за обстрелов Израиля наблюдатели ООН не могут попасть в нашу страну, чтобы зафиксировать, есть обстрелы или нет.

Президенты Судана и Эритреи решительно осудили обстрелы южного Тель-Авива: "Мы не позволим обстреливать граждан нашей страны".

Служба тыла просит израильтян не собирать кассетные бомбы и осколки ракет для металлолома.

Из родительского чата:
- Завтра будет школа?
- Учеба или само здание?

Иранская ракета пролетела 1200 км, но так и не нашла парковки в Тель-Авиве.