пісні українською
Wednesday, 8 April 2026 15:52Українське Кантрі 1930-х (Old Time Country) — Пісні Переселенців
https://youtu.be/X_DmsfVLSZ8?si=xs3QZpShZBQ-66bk
Черевики в пилу, капелюх на очах
Ми не знаємо втоми у довгих ночах.
За спиною версти. Попереду дим.
Ми лишаємось вічно під небом старим.
Гітара тримає цей ритм, як конвой.
Банджо кличе у бій, наче старий герой.
Ми не просимо милості в долі своєї
Поки пальці танцюють по грифу-лакею.
Гей! Чуєш цей гул? Це коріння на землі.
Це пісня тих, що зникають в імлі.
Ми б'ємо в дошки, аж тріски летять
Бо струни сьогодні не вміють мовчать.
*
Рви цю струну, хай палає ефір!
Ми виходимо на світ, наче з лісу дикий звір.
Скрипка сміється, банджо реве.
Музика єдине, що в нас живе.
Грай ніби завтра не прийде ніяк.
Ми ставимо в небі свій власний знак.
Поки лунає цей старий мотив,
Ми серед перших, хто світ підкорив.
*
Ми бачили ріки і бачили кров.
Ми знали ненависть і знали любов.
Але кожна балада на цій таці днів
Це відгомінь наших гарячих вогнів.
Нехай наші лиця порвані часом.
Ми тримаємо небо цим низьким басом.
І кожна дівчина в кожнім селі
Знає ці хлопці - господарі гри.
І коли наші тіні підуть за поріг
І вітер розвіє пил наших доріг,
Ви почуєте в тиші, як банджо дзвенить
Бо справжня легенда ніколи не спить!
*
Рви цю струну, хай тріщить каніфоль.
Ми виходим на світ, граємо власну роль.
Скрипка сміється, банджо реве.
Музика єдине, що в нас живе.
Грай ніби завтра не прийде ніяк.
Ми ставимо в небі свій власний знак.
Бо поки в горлі ця пісня жива,
Нам не потрібні порожні слова.
https://youtu.be/X_DmsfVLSZ8?si=xs3QZpShZBQ-66bk
Черевики в пилу, капелюх на очах
Ми не знаємо втоми у довгих ночах.
За спиною версти. Попереду дим.
Ми лишаємось вічно під небом старим.
Гітара тримає цей ритм, як конвой.
Банджо кличе у бій, наче старий герой.
Ми не просимо милості в долі своєї
Поки пальці танцюють по грифу-лакею.
Гей! Чуєш цей гул? Це коріння на землі.
Це пісня тих, що зникають в імлі.
Ми б'ємо в дошки, аж тріски летять
Бо струни сьогодні не вміють мовчать.
*
Рви цю струну, хай палає ефір!
Ми виходимо на світ, наче з лісу дикий звір.
Скрипка сміється, банджо реве.
Музика єдине, що в нас живе.
Грай ніби завтра не прийде ніяк.
Ми ставимо в небі свій власний знак.
Поки лунає цей старий мотив,
Ми серед перших, хто світ підкорив.
*
Ми бачили ріки і бачили кров.
Ми знали ненависть і знали любов.
Але кожна балада на цій таці днів
Це відгомінь наших гарячих вогнів.
Нехай наші лиця порвані часом.
Ми тримаємо небо цим низьким басом.
І кожна дівчина в кожнім селі
Знає ці хлопці - господарі гри.
І коли наші тіні підуть за поріг
І вітер розвіє пил наших доріг,
Ви почуєте в тиші, як банджо дзвенить
Бо справжня легенда ніколи не спить!
*
Рви цю струну, хай тріщить каніфоль.
Ми виходим на світ, граємо власну роль.
Скрипка сміється, банджо реве.
Музика єдине, що в нас живе.
Грай ніби завтра не прийде ніяк.
Ми ставимо в небі свій власний знак.
Бо поки в горлі ця пісня жива,
Нам не потрібні порожні слова.