цупкий

[ryba]

Цупки́й, а́, е́.
1) Крѣпкій, тугой. Скинь цупкиї пута. Нп. Цупкий мороз. Кв.
2) О матеріи, бумагѣ, кожѣ и пр.: жесткій, твердый, стоящій, какъ лубъ, прочный. Цупке сукно. Харьк. у. Цупка шкура. Цупка матерія, мабуть довго носитиму. Лебед. у. Диняче насіння цупке. Волч. у.

https://uk.wikisource.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8C_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8_(1924)/%D1%86%D1%83%D0%BF%D0%BA%D0%B8%D0%B9