Настоятель

[ryba]

ПАРОХ, а, ч., діал. Парафіяльний піп. Отець парох, як лошак, побіг до хати, аби комісар його не запримітив (Стеф., І, 1949, 208); Перерівський парох отець Чубатий сидів на трьох селах і на двох церквах (Козл., Сонце.., 1957, 6).

http://www.inmo.org.ua/sum.html?wrd=%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%BE%D1%85

*

Настоятель (староцерк.-слов. настоꙗтєль, калька з грец. ἐφεστώς, утвореного від ἐπί (ἐφ) — «на» + στάσις — «розстановка», «встановлювання») — голова храму або монастиря. У християнстві — клірик, який очолює парафію або монастир. У православній церкві настоятель призначається єпархіальним архієреєм для духовної опіки віруючих та керування причтом і парафією. У своїй діяльності настоятель підзвітний єпархіальному архієрею. Настоятель жіночого монастиря називається настоятелькою або старшою матір'ю.
Настоятель храму

Настоятель храму, діал. па́рох (від лат. parochus < грец. παροικία — «парафія») — у традиційних церквах — парафіяльний священник, головний священник церкви, духовний батько парафії.
Відповідальність

Настоятель відповідає:

за правильне, згідне з Церковним Уставом, звершення богослужінь,
за церковну проповідь, релігійно-моральний стан та відповідне виховання парафіян.

Обов'язки

Настоятель повинен добросовісно виконувати всі богослужбові, пастирські та адміністративні обов'язки, визначені його посадою, згідно з церковними канонами та положеннями статуту про управління церкви. До обов'язків настоятеля належить:

керівництво причтом у виконанні ним богослужбових та пастирських обов'язків;
нагляд за належним станом храму, за його начинням та вбранням, а також за наявністю всього необхідного для здійснення богослужінь відповідно до вимог богослужбового Уставу та вказівок священноначалія;
турбота про правильне та благоговійне читання і спів у храмі;
турбота про виконання вказівок єпархіального архієрея;
організація катихізаторської, благодійної, церковно-суспільної, виробничої, господарської, освітньої, просвітницької та іншої діяльності парафії;
скликання Парафіяльних зборів та головування на них;
за наявності достатніх підстав, призупинення виконання рішень Парафіяльних зборів та Парафіяльної ради з віронавчальних, канонічних, богослужбових або господарчих питань з їх подальшим переданням на розгляд єпархіальному архієрею;
нагляд за втіленням у життя рішень Парафіяльних зборів та за роботою Парафіяльної Ради;
подання єпархіальному архієреєві безпосередньо або через благочинного щорічних звітів про стан парафії та про свою діяльність;
ведення офіційного церковного листування;
ведення богослужбового журналу та зберігання парафіяльного архіву;
видача свідоцтв про хрещення та шлюб;
представлення інтересів парафії перед органами державної влади, місцевого самоврядування та суду.

Відпустки

Настоятель може отримати відпустку і на певний час залишити свою парафію тільки з дозволу єпархіальної влади.
Настоятель монастиря

Настоятелем також йменується керівник чоловічого монастиря. Залежно від конфесії і розмірів монастиря розрізняють:

Абат — настоятель християнського монастиря західної традиції, голова ченців.
Ігумен — настоятель християнського монастиря східної традиції, голова ченців.
Архімандрит — настоятель великого монастиря східної традиції