ШАГ ШАЖОК

1838-1839, "КАТЕРИНА"

Ішов кобзар до Києва
Та сів спочивати;
Торбинками обвішаний
Його повожатий,
Мале дитя, коло його
На сонці куняє,
А тим часом старий кобзар
Ісуса співає.
Хто йде, їде — не минає:
Хто бублик, хто гроші;
Хто старому, а дівчата
ШАЖОК міхоноші.


*

Баба Вустя була добра, вона подивилась на Харитю, що так старанно працювала, і їй стало жаль дитини. Вона витягла з кишені вузлик, розв'язала його, вийняла звідти шажок і подала Хариті.
— На, дитино, — сказала вона, — купи собі бублика.
Харитя взяла шажок, подякувала. Баба Вустя ще подивилась на дівчинку, зітхнула і, розв'язавши знову вузлик, подала їй ще шажок.
— На й другий, — сказала вона, — буде тобі на два бублики.

«Харитя», Михайло Михайлович Коцюбинський.
1891 рік, Місто Вінниця. Саме тут письменник створив низку своїх перших знакових творів, працюючи домашнім учителем. Оповідання було вперше опубліковане у львівському журналі «Дзвінок» у 1891 році.