Поліетилен та Целофан Поліетилен

Поліетилен (-СН2–СН2-)n — полімер аліфатичного органічного вуглеводня олефінового ряду етилену. Термопластичний насичений полімерний вуглеводень; твердий, безбарвний, жирний на дотик матеріал. Легший за воду, горить повільно синюватим полум'ям без кіптяви. Є одним із найпоширеніших пластиків у світі, загальне річне виробництво станом на 2008 рік становило близько 80 мільйонів тон[1].

Використовується для виробництва матеріалів і виробів для пакування — плівки і пластикових пакетів з неї, ємностей (пляшок, каністр тощо). Також використовується для виробництва труб, як ізолюючий матеріал в електротехнічній та радіоелектронній промисловості, при виробництві кабелів, матеріалів для гідроізоляції (геомембран[en]).

*

Целофан (від «целюлоза» і грец. φᾱνός — «світлий») — прозорий жиростійкий плівковий матеріал, отриманий із віскози.

Целофан винайшов Жак Едвін Бранденбергер, швейцарський текстильний інженер, між 1908 і 1911 роками. Він мав намір створити вологонепроникне покриття для скатертин, яке б рятувало їх від плям. У ході експериментів він покрив тканину рідкою віскозою, проте отриманий у результаті матеріал виявився надто жорстким для використання його як скатертини. Однак покриття добре відмежовувалося від тканинної основи, і Бранденбергер збагнув, що цей матеріал знайде інше застосування. Він сконструював машину, яка виробляла листи віскози. У 1913-му у Франції почали промислово виробляти целофан. Після деяких доробок целофан став першим у світі відносно стійким до води гнучким пакуванням.

Після розробки нових видів полімерних матеріалів у 1950-их роках роль целофану істотно знизилася — його практично повністю витіснили поліетилен, поліпропілен і лавсан.

книги, аудіокниги, символи

Аудіокнига "Гордість та упередженість", Джейн Остен
https://4read.org/3494-osten-dzhein-gordist-ta-uperedzhenist.html

"Коханець леді Чаттерлі", Девід Лоуренс
Аудіокнига ---
https://4read.org/2141-lourens-devyd-kohanec-ledy-chatterly.html

Генрік Ібсен, "Ляльковий дім" -- Аудіокнига українською Повністю
https://youtu.be/LvyGf6PxWIo?si=pg_v51VZcmZn9E4w

*

Словник синонімів української мови: понад 2500 синонімічних гнізд
Автор: О. С. Вусик
https://books.google.com.ua/books?id=lTSoEAAAQBAJ&pg=PA95&lpg=PA95&dq=%D0%9A%D1%83%D0%B4%D0%BB%D0%B0%D0%B9+%D0%BA%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D0%BA&source=bl&ots=XpHry_dYks&sig=ACfU3U10DjGT_OtmPSpdUwWD4LSYfHgbIg&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwjlzZznk8yEAxVKS_EDHXJHBmk4ChDoAXoECAIQAw#v=onepage&q=%D0%9A%D1%83%D0%B4%D0%BB%D0%B0%D0%B9%20%D0%BA%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D0%BA&f=false

*

Химическая свадьба Христиана Розенкрейца [Валентин Андреэ] (fb2) читать онлайн
https://coollib.com/b/89208/read#google_vignette
Комментарии к 'Химической Свадьбе Х. Розенкрейца'. Восемь лекций Эренфрида Пфайффера
https://grenka.ua/418033/kommentarii-k-khimicheskoj-svadbe-kh-rozenkrejtsa-vosem-lektsij-ehrenfrida-pfajffera

*

Астрономічні символи
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96_%D1%81%D0%B8%D0%BC%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B8

MacShaughnassy

Мак-Шонесси - MacShaughnassy

Джером К. Джером. “Как мы писали роман” -- http://library.org.ua/?p=152

Jerome K. Jerome. Novel Notes -- https://folio.com.ua/system/books/samples/000/003/456/original/Jerome_K._Jerome._Novel_Notes-%D1%81%D0%B0%D0%B9%D1%82.pdf?1686918273

книга купити 220 грн. https://book24.ua/ua/product/novel-notes/

посилання і картинка Фламмаріон

Цветные Линии -- https://lines98.org.ua/color-lines.html#google_vignette
Кульки -- https://bubbleshooter.zone/uk/#google_vignette

Schubert Rosamunde Overture Zubin Mehta -- https://www.youtube.com/watch?v=cNNtxeE2P7Y

Дуркомор'я --- https://durkomore.miraheze.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0

Серіал "Рим"

Серіал "Рим" -- https://uaserial.tv/rome/season-1-aa
Дуже добре зроблене кіно.

* * *

Плутон, древнеримская религия
В иных культурах Аид, Диспатер, Оркус и Айта

Плутон (др.-греч. Πλούτων, лат. Pluto) в древнегреческой и римской мифологии — одно из имён бога подземного царства и смерти. Начиная с V в. до н. э. это имя прибавлялось к более древнему имени Гадес (Аид, ᾍδης Hā́idēs) и окончательно вытеснило его.

Плутон — старший сын Сатурна и Опы. Брат Юпитера, Нептуна, Цереры, Весты и Юноны. Дядя и супруг богини Прозерпины. После победы над титанами и гигантами братья поделили вселенную, и Плутону досталось в удел подземное царство и власть над тенями умерших. Плутон считался «гостеприимным», но неумолимым богом, который охотно принимал всех в свою обитель, но никого не отпускал обратно. Ряд мифов связывал Плутона с богом богатства — Плутосом. Известен лишь один храм, посвященный Плутону, который находился в Элиде. В жертву Плутону приносили крупный рогатый скот чёрной масти. Плутона изображали с двузубцем или жезлом в руке, иногда с рогом изобилия.

В честь Плутона и Прозерпины в Риме праздновались Терентинские и Таврийские игры.


Древнегреческая мифология

Плутон сражался с Гераклом, когда тот ходил добывать для Эврисфея адского пса Цербера. Геракл ранил в плечо Плутона, который должен был покинуть своё царство и отправиться для врачевания раны на Олимп к врачу богов Пеону. В другой раз покинул Плутон преисподнюю для похищения Персефоны. У Плутона имелась волшебная шапка, которая делала надевшего её невидимым; её надевали Персей, Афина и Гермес.
Древнеримская мифология

В древнеримской мифологии Плутон — сын Сатурна и Опы (Крона и Реи), брат Юпитера, Юноны, Нептуна, Цереры и Весты. Плутон получил в свой удел загробный мир и был назначен богом подземных богатств. Он внушал всем людям непреодолимый ужас, так как он появлялся на поверхности земли только для того, чтобы выбрать себе очередную жертву и утащить её в своё мрачное жилище. Плутон проверял, нет ли на земле трещины, через которые в его тёмное царство мог бы проникнуть солнечный луч и разогнать царящий там мрак. У него была колесница, которую везли четыре чёрных жеребца.

Однажды он увёз прекрасную богиню растений, Прозерпину, которую усадил на трон в Гадесе и сделал своей царицей.


https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BB%D1%83%D1%82%D0%BE%D0%BD_(%D0%BC%D0%B8%D1%84%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D1%8F)

Метаморфози, або Золотий осел

давньоримський письменник 2-го століття Луцій Апулей.

У книзі розповідається про неймовірні пригоди римського юнака Луція, захопленого жінками і чаклунством; розповідь ведеться від його особи. Опинившись у грецькій області Фессалія, яку вважали в античності батьківщиною магії і яка славилася своїми відьмами, він вирішив випробувати на собі місцеві чари. Він дізнався, що Памфіла, дружина господаря будинку, в якому він мешкає, — відьма. Її служниця Фотіда сховала його на горищі, і на його очах Памфіла за допомогою чарівних мазей обернулася на сову і полетіла на побачення до коханого. Фотіда дістає йому мазь, яка мала б перетворити його на птаха, але плутає пляшки і Луцій стає не птахом, а ослом.

В образі тварини Луцій потрапляє до різних господарів, зазнає всякого роду принижень, в основному пов'язаних з важкою працею, стає жертвою сексуальних домагань однієї знатної дами і бачить життя багатьох верств пізньоантичного суспільства — від хліборобів і розбійників до жерців Кібели і багатих городян, усюди спостерігаючи падіння моралі. Виснажений і доведений до відчаю Луцій просить богів про допомогу, і на його молитву відгукується богиня Ісіда. За її вказівкою Луцій з'їдає квітучі троянди і знову перетворюється на людину. Відрікшись від колишнього гріховного життя, він проходить обряд посвячення і стає пастофором (жерцем Осіріса та Ісіди).

Хепрі - захід сонця в ручну

Хепрі, Хепера, Хепрі — в єгипетській міфології сонячний бог, зображується у вигляді жука-скарабея. Через свою поведінку (гнойові жуки скачують із гною кульки і котять їх до свого житла) скарабеї асоціювалися із силами, які рухають Сонце по небу. Вночі Хепрі не припиняв свою роботу, катаючи Сонце під Землею.

Через те, що скарабеї відкладають яйця в трупи тварин і в гній, стародавні єгиптяни вірили, що скарабеї з'являються з мертвої плоті, тому Хепрі уособлював переродження, нове життя і воскресіння з мертвих.

Зображався Хепрі в основному у вигляді жука-скарабея, хоча в деяких гробницях і на деяких папірусах можна зустріти зображення Хепрі у вигляді людини з головою жука. Часто на стародавніх малюнках можна побачити Хепрі за роботою — штовханням Сонця по небу.

Через склеп к счастью (honestlil)

( --- https://honestlil.livejournal.com/234706.html --- )
Мне кажется показательным, что история Ромео и Джульетты -
а) реально произошедшая
б) имеющая happy-end.
Шекспир ее дополнил,и. получив таким образом моральное право автора. поубивал героев в угоду пресыщенному читателю.
Написано, кстати, по свежим следам, утром в газете - вечером в куплете, что вызвало недовольство современников.
Дело было в Риме, юные герои любили друг друга (платонически или как - уж не знаю), ее выдали замуж за другого. Она чахла и хирела в браке, и в первый же год замужества впала в летаргию. Ее сочли мертвой, устроили похороны, и положили в семейную усыпальницу. Она очнулась в склепе, и в течении двух или трех суток скребла каким-то металлическим предметом штукатурку вокруг металлической скобы, вынула, ею выломала крепеж замка и выбралась. Обезумевшая от ужаса и обезвоживания, всклокоченная, босая и грязная, явилась в дом, где жила. Муж послал за ее матерью, и они вдвоем решили, что перед ними привидение, закрылись и не пустили призрака.
Тогда она из последних сил добрела до дома своего возлюбленного. Тот не усомнился ни в чем, ни на минуту. Отмыл, переодел и накормил свою воскресшую любовь.
И жили они долго и счастливо. Полагаю, что в другом городе. Возможно - умерли в один день.
Жизнь оказалась милосердней Шекспира. А вот в памяти осталась рассказанная им история. Люди кровожадны, что ж поделать.

fight, flight, freeze, fawn

Victor Tregubov

"Психологи виділяють чотири типи реакції на гострий стрес. Себто, чотири способи, якими ми діємо, коли нас щось дуже шокувало чи вкурвило. І не тільки ми, а й усі тваринки.
Спочатку виділили бійку та втечу. Потім здогадалися, що є ще завмирання. Потім додали останній варіант, але лише для високосоціальних істот - підлабузництво. Англійською це все на F - fight, flight, freeze, fawn.

Справа в тому, що у росіян роки історичного досвіду виковали перевагу реакції підлабузництва, та в меншій мірі замирання. Просто тих, хто мав "бійку" вбивали, а тіх, хто "втечу" - викидали з країни. Тому реакція ватніка (основна) - підлабузництво, а реакція російського ліберала - завмирання, внутрішня еміграція, "главное самому остаться человеком".

У білорусів, наприклад, основна "замирання", підлабузництво та втеча вторинні, а от бійка мозком взагалі не сприймається.

У українців - і це теж так історично склалося - в приорітеті бійка. Ті, хто обирав інші варіанти - або гинули, або випадали з української самоідентифікації.

Тому коли Кремль по нам фігачить ракетами - там щиро сподіваються, що ми оберемо підлабузництво. Приповземо і будемо просити помилувати. Бо в них саме так і прийнято.
Але в нас навпаки. Це не означає, що ми безстрашні, це означає, що якщо нас налякати, ми переходимо до більш агресивної поведінки.

Тому українці волали білорусам "протестуйте жорсткіше", а вони не чули. Бо в них прийнято інакше.
Тому російські ліберали щиро вірять, що втягнути голову в плечі або інше місце - це правильна стратегія, а до наших зауважень ставляться як до маячні.

Просто різні типи реакції на стрес. А згори - вже обгортка з багатослівних осмислень"(с).