Энантиодромия

Энантиодромия (Enantiodromia; Enantiodromie) — принцип мышления, заявляющий предрасположенность любых поляризованных феноменов или явлений переходить в собственную противоположность. Буквально означает «бегущий(ая) навстречу» (вспять, в обратном направлении), относится к проявлению бессознательной противоположности во временной последовательности. В западной психологии принцип введён Карлом Юнгом в его работе «Психологические типы», опубликованной в 1921 году.

енантіодромія

Буквально це означає щось на кшталт "бігти назустріч протилежному". Це стосується процесу перетворення речей на їхні протилежності, а також врівноважуючої сили протилежностей. У юнгіанському контексті це зазвичай стосується появи несвідомої протилежності екстремальної свідомої позиції з часом. Єдиним напрямком, куди могла повернутися слава Римської імперії, були руїни.

На індивідуальному рівні це особливо актуально, коли людина старішає. Наприклад, відповідальний чоловік і батько покидає свою сім'ю і тікає в хаотичні стосунки з молодшою жінкою, або людина, яка все життя працювала на благодійність, зрештою краде у них гроші.

Енантіодромія є однією з причин, чому індивідуація зрештою навіть не є вибором. Якщо ви навмисно не принесете несвідоме у свідомість, воно виллється у життя людини або як неконтрольоване відігравання, або як невроз і депресія.